Подарунок на день народження

Я чіпляюся пальцями за кінчики величезного банта, тягну їх на себе — і стінки величезної коробки роз’їжджаються в боки. Повітряні кульки злітають до стелі, а в самому центрі лишається «подарунок». Від здивування в мене розширюються очі й прочиняються губи; я машинально відступаю, чіпляюся за ворс килима й плюхаюся на підлогу.

— Ой, — моргаю, не зводячи погляду зі свого подарунка. — З днем народження, — каже він низьким, оксамитовим голосом.