Переможені. Книга 2

28 год. 40 хв.

Мова російська

Автор Ірина Головкіна

Читець Олена Лебедєва

Опис

«Переможені» Ірини Володимирівни Голівкіної — роман із життя російської інтелігенції в період сталінської диктатури. Авторка пише: «У цьому творі немає жодного вигаданого факту — такого, який не був би мною почерпнутий із навколишньої дійсності 30-х і 40-х років». Але за всієї своєї документальності роман все ж є художнім твором, а не простою хронікою реальних подій.

В Росії закінчилася громадянська війна. Країна зруйнована, багато людей загинули — від війни, від голоду, хвороб і розрухи; багато хто опинився в еміграції. Залишилися люди так званих «колишніх», ті, хто вижив у цій страшній круговерті: здебільшого вдови, діти та старі. Багато з них так і не змирилися з новою владою, але треба було жити й виховувати дітей та онуків, яких не приймали до навчальних закладів, звільняли з роботи, а інколи й відправляли до таборів. Голоду, безробіття, принижень, тривог — усе це отруїло подальше життя цих людей, але, як крижана вода загартовує розпечену сталь, катастрофи революції лише законсервували, укріпили в деяких людях принципи аристократизму, розбурхали православну віру, що вже згасала, і похитнули любов до вітчизни. З’явилася певна внутрішня свідома й несвідома опозиція всім проявам нової епохи.

Авторові книжки дивовижно просто й зрозуміло, без жодної непристойності, вдалося розповісти про трагічні сторінки історії країни. Тисячі людей були заарештовані, вислані дуже далеко від рідних місць, і багато хто з них не повернувся назад. Віра, характер і виховання людей, що опинилися по тюремних застінках або в засланні, допомогли їм вистояти, а тим, кому судилося загинути, — зробити це з високо піднятою головою, непереможеними. А серця тих, хто ще жив, залишалися в тій, старій Росії. Її образ, далекий — розділений кількома десятиліттями кошмару — асоціювався з дитинством, мирним життям, де все було так, як має бути у людей.