Після чергових невдалих стосунків Аріана з головою поринає в роботу, доки не доводить себе до емоційного вигорання. Їй сниться дивний сон, що лякає аж до тремтіння: незнайому дівчину тримають у полоні, руки й ноги зв’язані, і в повітрі гостро відчувається наближення скорої смерті. За порадою психолога Аріана бере відпустку й їде на Мальту, щоб відпочити.
Але після повернення сон про виснажену бранку знову повертається, а згодом з’ясовується, що те саме сниться ще трьом. Усе б нічого, якби не одне «але»: дівчата, яким снилася незнайомка, починають зникати, а одну з пропалих і зовсім знаходять мертвою в долині. Аріана починає всерйоз боятися за своє життя — може, вона наступна? І що насправді відбувається? Як вона пов’язана з трійцею, якщо жодного разу в житті їх не бачила? Чому полонянка з снів ніяк не залишає її в спокої? І чому під час однієї зустрічі з Домініком між парою одразу виникає якийсь зв’язок, відчуття, ніби вони були знайомі раніше, хоча точно ніколи раніше не зустрічалися?