По той бік від тебе

Коли нам дев’ятнадцять, ми не думаємо, що дівчинка, яку ми цілуємо сьогодні, можливо, єдина в усьому світі зможе дотягнутися до серця, зігріти його й забрати — непомітно, невідворотно. Ми йдемо, дивлячись за горизонт, не озираючись, не сумніваючись, упевнені, що в майбутньому нас чекають нові перемоги й звершення, красиві жінки та успіх. Але та дівчинка з учора, із крихітного убогого міста, не перестає жити в нашому серці — і не має значення, скільки пройде років: нічого не зміниться. Вона буде там. Але вже не моя.