Життя дало мені дворічну перепочинку, але вічна ця тиша не могла тривати нескінченно. Ніби відчувши мене і мого вовка, до берега форпосту прибула черепаха-острів.
І тепер, щоб стати сильнішим і з’ясувати, що потрібно від нас Демону, мені доведеться не лише вирушити в експедицію на її спині, а й проникнути глибоко в надра її тіла.
Та й без незваних гостей не обійдеться…
Одним словом, навіть добре, що за ці два роки я не забув головний принцип цього світу: виживає найсильніший.