Здавна заведено, що люди постійно кудись потрапляють — особливо в літературі. Портальників розвелося — хоч греблю гати. Будь-якої масті й розфарбування. Куди тільки вони, бідолахи, не потрапляли! Я б теж хотів потрапити у «Зоряні війни», але вляпався в тіло маленького дракончика. Тут не до літератури, скажу вам. Тут справи куди гірші — небезпеки на кожному кроці, злі коти й двірники життя не дають. Зазівався — з’їли! Клацнув пащею — і вже йдеш до мага по інгредієнти! Жах! Які там геройства, шановні, коли ти менший за горобця?
Тим часом на мій хвіст і фунт солі впала доля — і геройства вистачило з надлишком.