Лист з того берега

Колишня співробітниця ізраїльської військової прокуратури, а нині власниця детективного агентства Еліна Коган прилітає до Санкт-Петербурга на ювілей своєї подруги, професора-лінгвістки Нінель Миколаївни Астахової. Там вона зустрічає Богдана Апостолова — її кохану людину, яка колись зрадила, а тепер шукає примирення. Повертаючись із ресторану до готелю, Еліна в таксі знаходить маленький аркуш із графічним відбитком і текстом французькою мовою. Таксист пояснює: до неї в машині їхали двоє чоловіків напідпитку, яких він забрав із клубу колекціонерів. Упродовж усієї дороги вони сперечалися про справжність цього листа. Власник раритету стверджував, що лист написав офіцер наполеонівської армії. Інший вважав, що це підробка, бо восени 1812 року наполеонівська армія рятувалася втечею, і її поштові служби не працювали. У спробах повернути раритет його власнику Еліна та таксист їдуть до його дому й бачать, як він випадає з вікна. Еліна просить допомоги в Богдана Апостолова. Коли вони дізнаються про зникнення другого пасажира таксі, то розуміють: у їхніх руках небезпечний документ. Паралельно з поліцією Еліна та Богдан ведуть власне розслідування, під час якого на них чекає невидиме, але потужне протидіяння. Насправді ця загадкова історія почалася ще в далекому 1812 році біля Несвізького замку — родового володіння князів Радзивіллів. Там двоє офіцерів протиборчих армій стали учасниками зникнення священних реліквій — золотих апостолів із скарбниць князів Радзивіллів.