Ки Си Мазур в епоху Ми Си Горбачова. Дикий звіриний і людський світ Західної Африки. Бліднуть червоні ідеали, зате багровіють обличчя героїв — не від сорому, а від ненависті. Кирило Мазур, полковник на службі чергового дрібного Батька Нації, як і раніше на бойовому чергуванні — не заради могутності радянської імперії, а з принципів офіцерської честі й гідності.
І нехай сьогодні на Мазурі біосніжний смокінг, у руці не «клерон» чи «узі», а довга гнучка скляна трубка з руків’ям із чорного дерева… І біля ніг не повалений ворог, а «невільниця в лапах сластолюбивого колонізатора»…
У нової білої гвардії — червона душа!