Кінець Котику! Книга 1

Що за х… А, так я переродився. Але чому я — якийсь жалюгідний цуценя?! Котеня, точніше. Бо саме так мене всі й кличуть. Слабак без магічного дару. Та ще й рудий.

Сирітський притулок?! Та ви ж жартуєте! Хоча скільки тут красивих дівчат… Мяу!

Не так уже все й погано! Прокачаю магію, займуся фізухою, та з дівчатами теж знайду чим зайнятися… М-м, ти граєш на флейті? Покажеш своє майстерство?

Одну секунду, а хто я взагалі? Не бастард роду дворянського, бува, так? Ладно, з цим пізніше…

Одне ясно. Котеню — кінець! На його місце прийшов самовпевнений рудий котяра.