У романі Андрія Білого осмислено «петербурзький період» російської історії в контексті доль світу, зокрема — давніх цивілізацій. Новатор у прозі, автор написав книгу — художнє дослідження історичного самовизначення Росії, відновивши суперечку слов’янофілів і західників про можливий «третій шлях» нашої країни у світовій історії. Унікальна організація тексту, поєднання тем революції, батьковбивства та кохання, а також магічна для творчої уяви назва «Петербург» незмінно завойовують увагу читачів.
«О, російські люди, російські люди! Не пускайте ви натовпи хитких тіней із острова; таємно проникають тіні у ваше тілесне оселення; проникають звідси в закутки душі: ви стаєте тінями — клубообразно летючих туманів: ті тумани летять віддавна з-за краю земного: із свинцевих просторів хвилями киплячого Балта; у тумані віддавна там уставлені грoмові отвори гармат…»
Андрій Білий