У будинку поета й критика Єсперсена триває підготовка до урочистостей з нагоди прем’єри його п’єси. Сам же Єсперсен у цей час готує хвалебну рецензію, яку завтра опублікують у газеті.
Повернувшись додому, він застає там свого давнього друга, який зник багато років тому, доктора Венделя…
Невідомий твір письменника, що не належить до розділу дитячої літератури. З юних років Ганс славився великим вигадником. Його улюбленою домашньою грою був ляльковий театр. Через схильність до фантазій і вигадок він не мав друзів. Та саме цей талант, попри злигодні, допоміг Андерсену стати знаменитим казкарем спочатку в Данії, а потім і в усьому світі. Так цінували його талант, що творчість Андерсена в інших жанрах просто не сприймалася.
Його не хотіли визнавати як драматурга, хоча саме постановками для театру він зміг заробити свої перші «авторські» гроші. Так, коли слава казкаря вже йшла попереду нього, свою комедію «Першородець» Андерсен змушений був надіслати до Копенгагенського театру анонімно, аби ім’я не змусило відхилити п’єсу як «недоречну для театру».
Твір опинився на сцені й мав величезний успіх, але загалом не змінив громадської думки.
І аж до останніх років Андерсен був змушений займатися казками.
Головна редакція літературно-драматичного радіомовлення
Державний академічний театр ім. Євг. Вахтангова.
Режисер — Александра Ремізова.