Перша зустріч, остання зустріч

Здавалося б, задум цієї повісті не новий і не складний: солдат іде з фронту й зустрічає… Але все залежить від того, як це написано! І тут Бушков проявляє справжню майстерність. Соковита, образна мова, портрети персонажів (навіть другорядних) промальовані зримo й опукло. І ось уже проблема, що постає перед ними, перестає бути чийсь особистою, локальною. А слова «честь» і «мужність» набувають первозданного змісту.