«Перша і остання свобода» вже багато років залишається найпопулярнішою та найчастіше перевидаваною книгою Джидду Кришнамурті. У ній автор звертається до ключових питань людського існування. Тут порушуються серйозні філософські теми, близькі кожному. Книга спонукає замислитися над призначенням життя, природою свободи й тим, що таке справжнє щастя.
З передмови Олдоса Хакслі:
«У цій збірці обраних бесід Кришнамурті читач знайде ясний, сучасний розгляд найкорінніших людських проблем і відчує поштовх до їх розв’язання єдиним можливим шляхом — через саму людину. На колективне розв’язання труднощів, на яке багато хто так легковажно й сліпо покладає надії, не можна покластися: воно ніколи не буває достатнім. „Щоб зрозуміти страждання й безлад, що існують у нас і тому виявляються в світі, потрібно насамперед прийти до внутрішньої ясності; а ясність досягається правильним мисленням. Її неможливо організувати — нею не можна обмінятися. Організована колективна думка подібна до папуги, який повторює чужі слова. Ясність народжується не з мовних тверджень, а з напруженого самоспостереження і правильного мислення. Правильне мислення — не результат і не простий розвиток інтелекту; його не можна підлаштувати під який би то не було взірець, хай навіть найгідніший і найшляхетніший. Воно приходить разом із самопізнанням. Без знання себе немає підстав для думки; без самопізнання все, що ви думаєте, — хибне“».
Цю головну ідею Кришнамурті послідовно розкриває від глави до глави. «Надія — на людину: не на суспільство, не на системи й не на організовані релігії, а на вас і на мене».
Альтернативне прочитання: Кришнамурті Джидду – Перша і остання свобода [Rumata (ЛИ), 2014 р., 96 kbps, MP3]