Перо в її руці. Жіночі листи – жіночі долі у XVIII столітті

Вісімнадцяте століття можна назвати епохою листів. Поштова кореспонденція стає основним способом передавати новини, ідеї та почуття, впливаючи на життя навіть тих, хто сам не вміє писати, — включно з приватними посильними, кур’єрами та слугами. Жінки того часу, героїні цієї книги, відображають дух своєї епохи. Вони пишуть одне листа за одним, акуратно посипають чорнила піском, складають папір і запечатують його власним особистим штампом. У суспільстві, де для них немає місця серед чоловіків, вони знаходять своє місце за секретером у усамітненні спальні. Кореспонденція стає для них способом вираження свободи, розкриття почуттів, обміну роздумами та обговорення філософських тем. Так жінки XVIII століття знаходять свій голос.

Пані дю Деффан, господиня культурного салону, яка перетворила переписку на справжнє мистецтво. Маркіза де Помпадур, впливова фаворитка й довірена особа Людовика XV. Катерина II, правителька Росії та друг просвітителів. Жюлі де Леспінас, незаконнороджена дочка, натхненниця енциклопедистів, що постраждала від власних пристрастей. Ізабелла Пармська, принцеса й філософ, яка майстерно керує ситуацією. Марія-Терезія Австрійська, імператриця з владним характером.

Пані Ролан, блискучий розум, яка не хотіла ставати письменницею. Марія-Антуанетта, королева, що опинилася в центрі політичних бур і використовувала листування як останній шанс урятувати монархію та власне життя. Жермена де Сталь, жінка, що випередила свій час, чий стиль і манери порівнювалися з чоловічими.

Листування цих жінок дає змогу проникнути в суть їхнього життя, зрозуміти їхній внутрішній світ і відчути їхні хвилювання та переживання.