Попіл довіри

Світ різко й стрімко накриває жахлива епідемія. Люди буквально божеволіють і кидаються на собі подібних — з єдиною метою вбити якнайбільше. При цьому «заражені», як їх називають, втрачають останки розуму, перестають відчувати біль, а їхні тіла стають у рази сильнішими й швидшими. Влада всіх країн світу в ступорі, адже природа цього явища незрозуміла, а наслідки катастрофічні. Кожен може збожеволіти будь-якої миті — нікому довіряти не можна.

Саме в цей час Тихон, офісний клерк, що пливе за течією життя, в якому він розчарований, вирішує залишити всі блага міста й виїхати в глухомань, щоб жити в приватному будинку на своїй землі. Він не підозрює про катастрофу, що насувається; він не вміє виживати і взагалі що-небудь робити руками, він боягузливий і не здатен постояти за себе. І тим більше не хоче брати відповідальність за інших. Але те, що коїться, божевілля, дає слабким єдину альтернативу загибелі: змінитися, стати сильнішими. От тільки в реальності зміни не трапляються за помахом чарівної палички, а якщо й трапляються — то не надто швидко. Повільно й послідовно, з увагою до деталей, розгортається дія роману. Слухайте!