Буває, що мандрівка починається там, де її зовсім не чекали, а весілля найкращої подруги мало не перетворюється на похорон винуватців урочистостей. Про Андариона забуто, і Єваніка, замінивши корону на лиху стрілецьку шапку, поспішає через половину Росського князівства по пораду до колишнього наставника. Але дорога, що здається легкою, з кожним кроком стає все важчою, все частіше лісова ведуння постає перед нелегким вибором◦ — чи жити людиною «по совісті», чи ж іти далі шляхом, нав’язаним короною чужого боргу…