Що з цим світом не так?.. От ніби життя я таки налагодила — розібралася з чоловіком-захватником, здобула довгоочікувану свободу, нарешті почала займатися своїм новим тілом, щоб не лякати саму себе з дзеркала… як у мене знов ціла купа проблем! Спадкоємиця завітала в гості, вирішивши зробити мене подружкою, в замок проник убивця, перекресливши мою мрію про тихе мирне життя, а в вітальні утворилася черга женихів, відібраних самим імператором. Я терпіла, як могла, правда.
Але женихи стали останньою краплею. Може, варто було попередити місцеву знать, що злити мене суворо заборонено?