Отак мені й пощастило! Ні, сидіти в темряві безчасся куди гірше. Факт! Але ж туди мене знову пакують. Причому швидше рано, ніж пізно!
Попасти в тіло княжича… Та що він не спадковий. Бо вирішили обнулити всю старшу гілку великокняжого роду. Мені ж мало власної тяги до пригод “по п’ятій точці”. То давайте ще й пустимо за слідом убивць. Весело? Та просто обхохочешся!