Василь Смирнов працював над цим романом багато років свого життя. Окремі книги цього твору виходили, але в завершеному вигляді цей роман уперше був виданий у 1979 році. Він по-новому, з притаманною авторові поетичністю розповідає про російське селянство — про те, як воно йшло до революції й брало участь у ній. Письменник змальовує яскраві картини життя верхньоволзького села, розбурханого більшовиками, що йде в революції за Леніним. Під керівництвом солдатів-фронтовиків і робітників «пітерців», які повернулися з міста, борючись із есерами, куркулями, створюють у себе в селі Раду, захоплюють порожні панські землі й ліс та покладають початок колективізації. У центрі оповіді — сільський підліток Шурка Соколов. Усе, що відбувається в селі в довоєнні (дореволюційні) роки й у грозовому сімнадцятому, видно його очима. У справах і вчинках дорослих Шурка відкриває для себе новий світ. Він входить у нього як майбутній господар і будівничий нового світу.