Я зустрів його на найскладнішому з усіх завдань, що доводилося виконувати. Від точного дотримання інструкцій і правил залежали не тільки успіх моєї місії, а й життя. Він був лише рабом, якого доля поклала до моєї розпорядки. Як вчинити, коли прямо перед очима страждає реальна, жива людина? Що робити, якщо слідувати інструкціям стає надто непросто? Бо я теж жива людина.
Мене отримали як безправного раба — майже забувши про самого себе. Шість безкінечних років я мріяв лише про свободу, але з Таріною втекти неможливо. У світі усталеного матріархату чоловікові-рабу, колишньому волевільному, не світить нічого. Таких не випускають, таких показують всю повноту людської жорстокості на тлі вседозволеності. Господарям не можна вірити — вони можуть тільки прикидатися й насолоджуватися владою. Господарям не можна відкриватися навіть тоді, коли так не вистачає простого людського тепла. Але ж я теж — жива людина.
Ця книга — про справжню мужність, про доброту всупереч розуму, про любов без умов і про те, що таке людяність.