Трапитися можна завжди! У гроші, у неприємності, в історію… або в інший світ!
У мене й так усе було нормально, та й вік — ну так, за сорок уже, але ж я ще не старий. А потрапив я, якраз, у пацана, який умирає. І в людей тепер є плани, навіть на мою смерть.
І лише випадок допоміг вижити. Ні батьків, ні друзів, ні будь-яких інших знайомих колишнього власника тіла. Спадок, високий соціальний статус, як з’ясувалося, ні від чого не захищає. Ні, якщо що — за тебе помстяться. Після смерті.
Світ ніби й російський, але столиця не там і назва не така. А на чолі Імператор, і, взагалі, всім керують Роди.
Ага, ще й прізвище дісталося — від діда. Того, яким не те що дітей лякають… Зазвичай це роблять із дорослими й у світлу пору.
Ще й дар прорізався — еспера. Тут маги стіни ламають кулаками, а мені от таке дістається. Ех, печалька. Правда, такий дар у кожного унікальний… Хоча б щось хороше. Ну і дівчата тут…