Життя в Академії тривало своїм чередом: ми навчалися, тренувалися, готувалися до весняного балу… аж поки один із богів вирішив розважитися. Нехай би собі розважався, але він втягнув у свої ігри простих смертних — тобто всіх нас. Сталася трагедія світового масштабу, в Академії запровадили комендантську годину, а в мене раптом з’явилося надто багато ворогів на квадратний метр. Зате є й позитивні моменти: я нарешті побачила свого звіра — але якою ціною!..