Опіум. Вічність після

Він називав її Опіум, бо його любов до неї була схожа на одержимість. Він намалював на своїй грудях тату маку — ідеальну копію її квітки, символ безсмертя їхнього почуття. Він обіцяв їй дім біля річки, дітей, процвітання і високі стіни його захисту та турботи. І він усе це дав… але не їй. Сімейна таємниця розбила їхні надії й мрії, відкривши непереборну перешкоду — їм не можна. Шляхи Господні невимовні, але щастя кожної людини — у її власних руках. Друга книга серії «Опіум». Заборонене.