Опікун. Кохання поза правилами

— Куди далеко зібралася? — запитує він, як звичайно не дивлячись на мене. Ніби я річ.

Входить у кімнату, на ходу розстібаючи комір сорочки.

— Не твоє діло! — відкидаю я й рішуче йду до виходу.

Кріпкий захват за зап’ястя, ривок — і я врізаюся в кам’яну груди.

— Слідкуй за язиком, — цідить він крізь зуби, впиваючись у мене темним поглядом. — Інакше знайду йому краще застосування.

Я дивлюся на нього з усією ненавистю, на яку здатна. Дергаю руку, намагаючись вирватися. Але захват стає лише міцнішим. Обличчя ближче. Погляд опускається на мої губи.

За збігом обставин я опиняюся у владі жорсткого й цинічного чоловіка. Він думає, що має право розпоряджатися моїм життям. Але він не врахував одного — я не збиратимуся підкорятися йому, і він ще пошкодує про своє рішення.

Історія Рината, друга головного героя з моєї іншої книги «Угода з босом».