Мисливці за динозаврами

У болотах екваторіальної Африки до наших днів зберігся раніше невідомий науці вид давніх ящерів. Експедиція професора Турсого зловила дитинча динозавра. Сонце вже хилалося на захід. Час було повертатися. Залишки кінокамери, скалки скла, недопалок і гільзу ми загорнули в папір, і Квалі заховав усе це в рюкзак, де лежали зразки гірських порід.

На шляху до табору я вже подумки намалював картину злочину. Двоє білих і двоє негрів ідуть у джунглі. Вони добираються до заповідного плато. Один знімає на кіноплівку диких тварин, другий охороняє його на небезпечних маршрутах. Табір вони влаштовують на мальовничій галявині над ущелиною. Усі четверо вирушають у далеке маршрутне завдання до озера.

Білий носоріг, потривожений тиранозавром, атакує маленький загін. Обидва негри стають його жертвами. Носоріг смертельно поранений мисливцем, але підійти до нього мисливець і оператор не встигають. Над носорогом, що гине, піднімається чудовисько тиранозавра. Жужжить кинокамера. Оператор встигає зняти кілька кадрів. Але мисливець не наважується стріляти. Він не певен, чи зможе зупинити гігантського хижака. Поки тиранозавр терзає вбитого носорога, оператор і мисливець відступають з поля бою.

Вони повертаються до свого табору над ущелиною. Але тепер їх лише двоє. Вони стали власниками сенсації, що може принести славу й гроші. Проте, власником становища є саме оператор. Він встиг сфотографувати чудовисько.

Уранці виникає суперечка, яку вирішує пострілом із рушниці восьмого калібру. Оператор падає мертвим. Мисливець вихоплює касету з плівкою з апарата. Кинокамера летить в ущелину. Тепер він один — власник сенсації. Він закопує тіло неподалік від табору й рушає у зворотний шлях.

Через кілька тижнів, проявивши кіноплівку, він надсилає фотографію своєму патрону — містеру Лесли Бейзу…