Ольга була певна: їй не вибратися живою. Дурна цікавість занесла її в Мертвий світ, де надовго ніхто не затримується. Залишалося одне — битися за себе до останнього подиху… і несподівано здобути союзників.
Нові знайомі виявилися з іншої Землі й чомусь одразу визначили, до якого стану вона належить. Їй би видати себе за аристократку — особливо поруч із капітаном, який їй припав до вподоби, — але Оля не вміє брехати. А він звик до того, що міщани охоче служать дворянам, тож сприймав її допомогу як щось цілком само собою зрозуміле.
Допомагаючи його загону вижити, Ольга разом із ними повертається на їхню Землю. Та там капітан миттєво викреслює її зі свого життя. Втім, навколо хоча б люди, а не чудовиська… хоча зачекайте: з монстрами тут теж далеко не спокійно — і хтось раптом згадує про іномирянку.
Перша книга дилогії.