Вони належали до тих, хто прийняв свій перший бій на світанку 22 червня. Вони пройдуть війну «від дзвінка до дзвінка». Дійдуть до Берліна. Але станеться це лише через чотири роки. А поки — їм треба пережити вогненне літо 41-го.
Два брати — штурмовик і танкіст. Дві долі, обпалені однією війною. Два життя, кинуті на шальки Великої Перемоги.
Їм доведеться відступати аж від самого кордону — до Москви й Сталінграда. Горіти в збитих танках і літаках. прориватися з оточень і виборсуватися з “того світу” в госпіталях. Випробувати гіркоту перших поразок і радість перших перемог. Зупинити німців під Москвою. І гнати їх назад на Захід.
Вони були солдатами.
Вони билися за Батьківщину.
Вони — перемогли.