Добре народитися розумною й красивою, отримати в спадок гордість і вільнолюбний характер, вийти заміж за спадкоємця багатого маєтку…
І погано потім втратити батька, чоловіка та сімейний стан. Опинитися на межі розорення й кісткою в горлі для тітки-опікунки. Та ще гірше, що вихід для тебе лише один — шлюб із людиною, яка тобі глибоко огидна.
Залишається лише сподіватися на диво: загадати бажання, написати його на аркуші паперу, спалити й довірити вітру…
І… не вірити в те, що вітер тебе почує.
Але одного разу на порозі з’являється голова одного з найвпливовіших домів Узбережжя й просить твоєї руки для свого сина. А син гарний, галантний і розумний… І так хочеться вірити, що він закоханий у твою красу, твій розум і твою вільнолюбну вдачу — і що це не історія про мишоловку та сир…
Але це… саме та історія.