У центрі роману «Один рік» — два герої: працівник карного розшуку Лапшин і злодій-рецидивіст Жмакин, на прізвисько «Псих». Лапшин — працівник школи «залізного Фелікса» — Дзержинського, під керівництвом якого ще юнаком починав свою роботу у ВЧК. Письменник малює образ більшовика — глибоко принципової людини, працівника слідчих органів, який назавжди запам’ятав слова Дзержинського про людей його професії: що ці люди мають мати «гаряче серце», «чисті руки» і «холодний розум». Усі ці риси притаманні Лапшину.
Другий герой повісті — злодій Жмакян, який утік з місця ув’язнення. Автор розповідає про складну моральну переламку цього злочинця, що відбувається не без впливу Лапшина. Процес цієї переламки болісний і для самого Жмакина — людини жорстокої й злої, але такої, що все ж зберігає критичне ставлення до кримінального середовища, у яке він потрапив. Роман має гострий сюжет, насичений подробицями побуту. Психологічний за своїм характером, він дуже точно відтворює обстановку тридцятих років, роботу слідчих-професіоналів, залишки злочинного світу того часу. Велика робота з перевиховання людей, що стали на шлях злочину, ведеться й у наш час — тому події, описані в романі, належать не лише історії.