Володя Старинов, у себе на батьківщині — колишній сирота й безпритульник, тут, у чужому світі, проявив чудеса доброти й мужності та став герцогом. Ніби його сюди послали місцеві Всевишні боги: у дикому лісі він врятував зграю вовків дівчинку, яка стала йому названою сестрою; повернув життя смертельно хворій принцесі Ортинії, її брату, юному королю Артону — допоміг упоратися з бандою заколотників і зрадників.
Земні знання й технології, які Старинов упровадив у побут королівства, дозволили впоратися з навалою армії Еріка Родезського, а замок, подарований Вольдемару, з прекрасними мешканками, яких він уберіг від загибелі, стає для нього рідним домом./align]