Обіцяю тебе забути

— Давай без істерик, ми все-таки дорослі люди, — втомлено реагує Стас, коли я заставляю його в офісі з напівголою секретаркою.

— Я хотіла сказати, що їду. Мама захворіла, мені потрібно її провідати, — кажу зовсім не те, що збиралася.

— Надовго?

— Мабуть, назавжди. Ми розлучилися на довгі п’ять років. Тепер він знову з’явився в моєму житті.

Він став ще красивіший, мужніший, привабливіший. Каже, що хоче все повернути, а я до цього часу не можу його пробачити, як і розповісти про те, що я приховала від нього в минулому новину про сина.

ЩАСЛИВИЙ ФІНАЛ.