— Дядьку Марку, а ви одружені?
Марк трохи розгубився й кинув на неї здивований погляд:
— Ні… поки що ні.
— А діти у вас є?
Він розгублено похитав головою, явно не очікуючи такого напору:
— Ні, дітей теж немає.
Аліса замислено насупилася й продовжила допит:
— А лікувати звірят вам подобається?
Аліса не збиралася відступати, уважно дивлячись на нього своїми великими очима.
Марк уже явно розвеселився й тепло усміхнувся у відповідь:
— Так. Дуже. Це моя улюблена справа.
Аліса уважно вислухала відповіді, глибоко зітхнула й, задоволена, заявила:
— Ну тоді ви чудово підходите! На роль нашого тата!
Хто б міг подумати, що моя донька вирішить влаштувати моє особисте життя? Але вона не просто вирішила — ще й із величезним ентузіазмом взялася втілювати свої плани в життя… Правда, мене й гаданого кандидата в «тата» вона навіть не спитала!
Тобто вона все сама вирішила? А чому цей «кандидат» раптом дивиться на мене надто пильно?