Праця преподобного Никодима по праву вважається класичним пам’ятником аскетичної писемності. Рукопис було знайдено в середині XIX століття на Святій горі Афон; за датуванням він належить до XI–XII століть. Книга присвячена діяльному благочестю й показує, яким шляхом можливо наблизитися до духовної досконалості. Вона застерігає про спокуси та спокуси-прельщення, наставляє в смиренні й учить цілком покладати надію на Бога.
Усі ці сторони духовного життя преподобний розбирає з винятковою ґрунтовністю. Переклад святителя Феофана робить виклад особливо живим і сучасним, допомагаючи застосовувати настанови книги в житті нинішнього християнина.