Роман, який одночасно відображає літературу травми та прозу тридцятирічних, розповідає про подорож героїні через складну тему безпліддя до самопізнання та усвідомлення своїх справжніх прагнень.
Це та територія, яку до Млинчик ніхто ще не досліджував із такою сміливістю...
Тетяна Млинчик (1987) — письменниця з Санкт-Петербурга, авторка книги «Ловля молній на живця», номінованої на премії «ФІКШН-35» та «Національний бестселер».
Центральна фігура її нового роману «Необитаемая» — жінка з сильним характером і фізичною витривалістю. Вона здатна на те, чого не можуть багато хто: пробігти марафон, написати книгу, піднятися на Ельбрус.
…але їй не вдається завагітніти.
Залишившись наодинці з цією забороненою темою, вона поринає в своє минуле, щоб розібратися, чи справді вона хоче стати матір’ю і яку ціну готова за це заплатити. Вона протистоїть суспільному тиску, захищає своє право на особисте рішення, проводить роки на медичних обстеженнях, операціях і невдалих спробах ЕКЗ, прагнучи зрозуміти своє тіло — у пошуках надії, свободи й самопізнання.
«Необитаемая» оповідає про вибір, свободу вибору та відповідальність за нього.
«Необитаемая» — про взаємини із власним тілом і межі можливого.
«Необитаемая» — про долю, відчай і похмуру приреченість; про силу духу та стійку усмішку перед лицем долі та неминучості.
…і про надію, яка рано чи пізно здобуде перемогу.