Перший роман Лєскова послужив йому погану службу: у поглядах сучасників за одним із найкращих російських письменників закріпилася репутація крайнього реакціонера — чи не агента Третього відділення. Сюжет «Нікуди» складний і досить сентиментальний; у центрі — історія молодої революціонерки Лізи Бахарєвої та її соратника Вільгельма Райнера, людей внутрішньо порядних, на відміну від більшості їхніх товаришів; частина дії відбувається в Домі згоди — комуни, де замість згоди швидко встановилася диктатура. Ще в романі є польське повстання 1863 року, розстріл революціонера і скромний доктор Розанов, альтер-его автора.
Книгу читає популярний артист театру та кіно — Михайло Росляков.
«Цей роман написаний весь наскоро й друкувався прямо з клаптиків, часто написаних олівцем, у друкарні. Його успіх був дуже великий. Перше видання розійшлося за три місяці, а останні примірники продавалися за 8 і навіть за 10 карбованців. „Нікуди“ — це провина моєї скромної відомості та безодні найтяжчих для мене образ.
… Цей роман містить у собі всі знаки поспішності й невміння. Я визнаю його найчеснішою справою мого життя, але успіх приписую не моєму мистецтву, а вірності поняттю часу й людей „комічної епохи“.»
Н. С. Лєсков. Про роман «Нікуди»
«Як художник слова Н. С. Лєсков цілком гідний стати поруч із такими творцями російської літератури, як Л. Толстой, Гоголь, Тургенєв, Гончаров. Талант Лєскова силою й красою свого мовлення трохи поступається таланту будь-якого з названих творців священного письма про російську землю, а широтою охоплення явищ життя, глибиною розуміння побутових загадок її, тонким знанням великоруської мови він нерідко перевищує названих попередників і соратників.»
Максим Горький