Раніше я був монстром. Монстром, якого боялися, якому поклонялися, на якого полювали. Я був усім — і не лише я. Сімка Найсильніших. Від нас залежали долі світу. Ми вирішували, хто й коли здобуде перемогу в тій чи іншій війні.
А потім… потім минув час Найсильніших. Я опинився в новому світі й у нікчемному, худорлявому тілі. З одного боку, переродження не таке вже й погане — лежи та роби, що заманеться, під свій підлітковий вік. З іншого боку, я ніколи б на це не погодився. Бо влада, сила, ЖИТТЯ — зрештою — мають бути насиченими. І я доб’юся цього, адже некромант повернувся!