«Дуй, вітре! Шуми, дерева!» — під це язичницьке закляття язичницькі жерці бога Пікуоліса, повелителя смерті, приносять своєму господарю криваві жертви! На цьому чорному вівтарі опинився й Ігор Ранчіс, молодий аспірант із Санкт-Петербурга, який прибув у Литву, щоб позбавити свою родину давнього родового прокляття, накладеного ще в XIII столітті першим литовським королем Міндовгом. Молодий чоловік вирушив у Литву, взявши із собою кохану дівчину… І під гулом язичницьких барабанів душа Ігоря вселилася в тіло його далекого предка — литовського кнугаса Довмонта, язичника, правителя, воїна… і майбутнього псковського князя. Думати неколи — потрібно захищати свою землю від численних ворогів, і насамперед від лицарів Тевтонського ордену. Не дрімають і родичі, що вдають друзів: жадібні очі дивляться на владу, а язичницькі жерці…