Ігор буває різних: одні проходяться, ніби безтурботна прогулянка, інші змушують викладатися на повну. Але коли твоїми противниками стають сама Система і боги — це вже за межею. Мене знову й знову закидають у найпідліші місця, де вижити майже неможливо. Це не розвага — це справжнісінька каторга. Найгірше те, що я не пам’ятаю, як опинився в цій брудній грі: ні минулого, ні навіть власного імені. Довелося обрати його самому. Тепер я Морок — і одного разу я обрушу цей світ, якою б ціною не довелося платити. Нечесно грає вміє не тільки Система.