Незаконне вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їхніх аналогів шкодить здоров’ю; їхній незаконний розповсюдження заборонено і тягне відповідальність, передбачену законом.
У низці мов—у деяких австралійських племен і в народів Півночі—є особливий граматичний час «не-майбутнього»: містичне трапляється «зараз» і «вже», тоді як майбутнє залишається далеким і розмитим. Чудо живе в теперішньому, видаючи себе за те, що має статися.
Персонажі Володимира Березина, знайомі читачам із «СНТ» та «Пентаграмми Осоавіахіма», на чолі з Володимиром Раївським стають свідками перетвореного теперішнього, яке розгалужується, наче стежки у борхесівському саду. Тут верх беруть не більшовики, а товстовці, а каву оголошують забороненою — як наркотик. На північній рівнині здіймається бетонний вовк; у спокійній воді міста ховається Цар риб; смерть приходить до шахістів, вимагаючи завершити давню партію; а гармоніст стримує людство від безумних задумів страхітливого карлика. І над усім цим, відсторонено й мовчки, з п’єдесталу спостерігає бронзовий Розенталь.
Не виключено, що те, що сьогодні здається дивиною й фантастичною умовністю, завтра вже стане звичним. Таке правило письменників-деміургів — та й подібні перевтілення світ уже спостерігав не раз.
С. Березин, 2026. Оформлення. ТОВ «Видавництво АЗБУКА», 2026. Видавництво Азбука®