Небо в руках

8 год. 48 хв.

Мова російська

Читець Макс Радман

Повірте: ті, хто пішов, але лишився в пам’яті, не зникли — вони просто опинилися в іншому, паралельному світі, де похмурі небеса петербурзьких просторів поступаються місцем розпеченим просторам Туркестану й білим вершинам Паміру. Подаруйте собі й їм цю надію — дозвольте собі думати, що десь там, під іншою зорею, їхній шлях триває. Цей роман дає можливість знову відчути поруч тих, кого війна забрала, але не змогла вирвати з серця.

З повним правом тут можна сказати: присвячується тим, хто не повернувся з боїв, завдань, вильотів, походів. Морякам і піхотинцям, танкістам і артилеристам, саперам — і багатьом, багатьом іншим: військових спеціальностей у нашій армії не злічити. Але не лише їм. На війні гинуть і мирні, невоюючі люди — і ця історія стосується й їх теж. Нехай у кожного з тих, хто пішов, буде ще одна можливість прожити життя. Нехай близькі вірять: десь там, у іншому, паралельному світі, дорогі їм люди продовжують жити.

Невдоброзичливе небо Північної столиці Російської імперії залишилося позаду. Попереду — розпечені простори Туркестану, висушена сонцем, потріскана земля й засніжені вершини Паміру.

3. Небо в руках

100%