Алегорична повість про те, як під впливом нестерпних умов життя в пізньорадянському суспільстві у багатьох найкращих людей, що живуть у ньому, цілком проти їхньої волі та бажання виростають якісь «крила» (це розглядається суспільством як хвороба), на яких ці люди, знову ж таки цілком помимо їхньої волі, летять кудись за межі країни, самі не знаючи, де опиняться; особиста трагедія головного героя, який виснажується в умовах жахливого пізньорадянського побуту, але не бажає нікуди летіти, і в останні дні, що лишилися, намагається встигнути зробити якнайбільше для своєї дружини та сина, у яких крил і не думають рости.