Не розповідай
9 год. 17 хв.
Який же довжелезний був учорашній день! Зранку я розлучилася з чоловіком, а ввечері ми з подругами відсвяткували цю сумну подію. Я поїхала додому ридати, а потім… уночі…
Звуки вщухають у душі.
Ден з’являється на порозі. Поло́тенце обгорнуте навколо стегон, мокре волосся, краплі води на грудях. Він усміхається, а я хочу провалитися крізь землю.
Боже, він зовсім мені не підходить! Самовпевнений хлопець із спецназу. Наша ніч була помилкою. Але… варто визнати: тільки завдяки йому я вперше за довгий час прокинулася не зі слізьми, а з усмішкою.
— Ти прокинулася? — питає, ковзаючи по мені поглядом. Я розгублено киваю.
— Ось і чудово. Бо я ще хочу.
Звуки вщухають у душі.
Ден з’являється на порозі. Поло́тенце обгорнуте навколо стегон, мокре волосся, краплі води на грудях. Він усміхається, а я хочу провалитися крізь землю.
Боже, він зовсім мені не підходить! Самовпевнений хлопець із спецназу. Наша ніч була помилкою. Але… варто визнати: тільки завдяки йому я вперше за довгий час прокинулася не зі слізьми, а з усмішкою.
— Ти прокинулася? — питає, ковзаючи по мені поглядом. Я розгублено киваю.
— Ось і чудово. Бо я ще хочу.
