Не красуня

"Хай Танька у нас не красуня, але голова світла," — казала бабуся в дитинстві.

«Тато́ва порода,» — підтакувала мама. — «Зате раніше часу на побачення бігати не буде. Університет закінчить, кар’єру зробить, а потім уже чоловіка знайде. На некрасивих, слава Богу, теж одружуються»."

У свої двадцять чотири роки я зрозуміла: мама, яка завжди все знає краще за мене, помилилася в чомусь. Університет я закінчила на відмінно, отримала посаду юриста в великому холдингу, вмію прибирати й готувати. От тільки жодного чоловіка я не знайшла. Тобто взагалі нікого не знайшла. За все життя я жодного разу не ходила на побачення, не мала жодного залицяльника, ні хлопця.

Все змінюється в один день, коли я дозволяю подрузі трішки нарядити мене для походу в клуб. Не красуня — тож нема що втрачати.