Столиця крилатого народу прекрасна — зі своїми палацами й долинами! Та й в’язниця тут така, повз яку не пройдеш повз. Бо в крилатих леарів водяться власні лиходії й часом влаштовують таке… Мені, звісно, пощастило — є той, хто захистить і врятує. Гарний чоловік, як у казці, велетенський, із крилами… Шкода лише, що він зовсім не схожий на ангела. Та й порозумітися нам непросто. Але коли несподівано спалахує кохання, а під носом плететься змова, нічого не лишається, як згуртуватися, розібратися у всьому й перемогти! Тим більше що самі боги на нашому боці.