Наш сучасник — військовий хірург, інвалід — за волею долі потрапляє у своє хлоп’яче тіло рівно на п’ятдесят років назад. І йому доводиться, аби не опинитися в психіатричній лікарні, продовжувати жити звичайним життям п’ятнадцятирічного хлопця в 1964 році. Не байдужий до того, що буде з його країною, він вирішує зробити все, що в його силах, аби історія Радянського Союзу пішла іншим шляхом. Він розуміє, що для цього він має стати людиною, яка впливає на ухвалення рішень. І він зможе ним стати.