Святитель Феофан Затворник (1815–1894) залишив після себе масштабну й по-справжньому цінну духовно-літературну спадщину. Йому належать численні праці з християнської моральності, твори, що розкривають основи святоотцівської психології, переклади аскетичних текстів (зокрема «Добротолюбія»), а також глибокі тлумачення Святого Письма, які помітно збагатили руську біблістику. Його діяльність стала справжнім творчим подвигом: недарма один із біографів слушно зазначав, що за плідністю праці святителя Феофана можна порівняти зі спадщиною святих отців IV століття — золотого віку Візантії.