Багато років я вважала своїм батьком звичайного рибалку з Ероли, а його дружину — своєю матір’ю. І не розуміла, чому вона так ненавидить мене — свою доньку. Але один день, який перевернув наше життя, розставив усе по місцях. У наше село навідалися дахани. Нечемні, таємничі, неприступні й неймовірно небезпечні. Вони ховають свої обличчя під масками й вивозять наших дівчат у невідомість. Цього разу жереб випав моїй сестрі, але її місце зайняла я.