Спадкоємців обирають

Якби у світі панувала справедливість, то багатими були б винятково нащадки розумних, сміливих і працьовитих людей — а не спадкоємці злодіїв, шахраїв, піратів і всяких пройдисвітів. Та самі посудіть: людина працює, старається, щось створює — принаймні дім і дерево — а потім передає це у спадок своїм дітям. А діти, своєю чергою, теж стараються й примножують те, що дісталося їм, і так від століття до століття. Але хіба ж так буває! У цьому чудовому процесі постійно хтось або щось втручається. По-перше, природа з ураганами, повенями й іншими штуками, які шанують як нездоланні обставини. По-друге, ті самі розбійники й злодії — інакше як би вони самі розбагатіли? По-третє, держава, яку в принципі з однаковим успіхом можна віднести і до природних катаклізмів, і до розбійників та злодіїв. Але є ще й четверте: спадкоємці можуть виявитися зовсім не тими людьми, яким хочеться щось залишити, або й узагалі дурнями, які спустять на вітер будь-який стан. І, по-п’яте, у людини може просто-напросто не бути спадкоємців.

Сестри Галя та Лена несподівано отримують спадщину й розпоряджаються нею кожна по-своєму. Правильно вони це роблять чи ні — судіть самі.