Сироті жилося непросто: кривдити могла будь-хто. Тож довелося рано навчитися давати здачі й жити за принципом «зуб за зуб», щоб бажаючих стало менше. З роками охочих пред’явити на мене свої права лише прибільшувалося, але я не річ, яку можна привласнити, і не трофей переможця в номінації «Найвідпятіший негідник року».
Хочете мене зламати й змусити коритися? Тоді пам’ятайте: навіть у маленького котеняти знайдуться гострі кігтики. А якщо ще й усередині прокидається сила, здатна керувати магією… що ж, для недоброзичливців відкриваються дуже цікаві перспективи.
Перша частина дилогії «Спадок драконів».