- Дружище, я, звісно, чув про можливості сучасних 3D-принтерів, але не знав, що ними можна робити людей.
- Я теж не знав.
- Ти коли встиг так якісно себе скопіювати?
- Схоже, десять років тому.
- І що, ксерокс увесь цей час не знав, що він розмножився?
- До цього дня ні сном ні духом. — Мій погляд зупинився на білій як крейда Олені, яка обіймає нашого сина.
Десять років я вважав її зрадницею. Вірив, що кохана знайшла собі найкращу пару, коли її батько кинув мене за ґратами. А насправді… усе це час вона ростила мого сина й, як могла, боролася зі своїм потворним чоловіком.
❁❁❁❁❁
Адекватні герої. Сильні емоції та таємниця з минулого.
Самостійна історія.